З 2017-2018 навчального року КЗ Сурсько-Литовська ЗШ I- III ступенів Сурсько-Литовської сільської ради третій рік продовжує працювати над програмою обласного науково-методичного проекту «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства»

ГОЛОВНА МЕТА ПРОЕКТУ: «ВИЗНАЧЕННЯ ОСВІТНІХ СТРАТЕГІЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ, РОЗРОБКА ПОКАЗНИКІВ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП, УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ЯК ВАЖЛИВОГО ЧИННИКА ПРОЦЕСУ СОЦІАЛІЗАЦІЇ»

Етапи роботи над проблемою.

Підготовчий. Конкретизація проблеми на рівні регіонів та окремих педагогічних колективів, планування роботи творчих груп, створення «банку інформації» з питань соціалізації, розвитку соціальних компетенцій учнів, визначення основних показників для системного відстеження, діагностика рівня готовності педагогічних колективів до роботи над проблемою, організація роботи психолого-педагогічних семінарів з проблеми соціалізації учнівської молоді.

Організаційно-моделюючий. Наукове обґрунтування стратегій соціалізації учнів різного віку, розробка відповідних проектів на рівні конкретних освітніх установ, координація діяльності методичних служб різних рівнів в забезпеченні умов для підвищення творчої активності педагогічних кадрів.

Практичний. Розробка та апробація системи діяльності навчального закладу, або вчителя, вихователя, спрямованої на розвиток соціальних компетенцій особистості, масове запровадження новітніх педагогічних стратегій та конкретних технологій соціалізації, накопичення досвіду управління інноваційними процесами в освітній діяльності.

Коригуючий. Аналіз та корекція накопиченого педагогічного досвіду, визначення його основних ідей для широкого запровадження, аналіз матеріалів попередніх зрізів діагностики рівня розвитку соціальних компетенцій учнів та їх навчальних досягнень. Вивчення та експертна оцінка накопиченого педагогічного досвіду (при визначенні ефективності досвіду доцільно використовувати науково обґрунтовані критерії: актуальність, оригінальність, новизна, стабільність, збалансованість і комплексність результатів, раціональність витрат часу, зусиль, засобів, відповідність реальним можливостям основної маси вчителів і матеріальної бази).

Підсумковий. Узагальнення перспективного педагогічного досвіду, підведення підсумків роботи педагогічних колективів з проблеми соціалізації учнів, підготовка матеріалів для публікації, науковий аналіз матеріалів моніторингу, підготовка підсумкових наукових конференцій, обмін досвідом між регіонами області.

Очікувані позитивні результати

На рівні регіональної системи освіти: активізація творчої активності педагогічних кадрів, підвищення рівня психолого-педагогічної культури та фахової майстерності педагогів, запровадження педагогічних стратегій та інноваційних навчально-виховних технологій, спрямованих на розвиток соціальної компетентності учасників педагогічного процесу, зростання якості освіти та виховання, вдосконалення системи психолого-педагогічного супроводу розвитку школярів, що забезпечують максимально сприятливі умови для задоволення освітніх потреб, розвитку самосвідомості, самореалізації кожної дитини у творчому середовищі, збільшення кількості випускників, що обрали професію, яка в найбільшій мірі відповідає їхнім здібностям та потребам суспільства, конкретного регіону тощо.

На рівні особистості фахівця. Усвідомлення пріоритетів освіти, спрямованої на комплексне впровадження педагогічних стратегій соціалізації особистості, впровадження інноваційних педагогічних технологій розвитку соціальних компетенцій учнів, зростання прагнення до самовдосконалення, самоосвіти та самореалізації, включення в систему науково-дослідницької роботи, накопичення передового педагогічного досвіду, який може бути запровадженим у масову практику.

На рівні особистості учнів. Активізація механізмів соціалізації та адаптації, формування позитивного образу – Я, залучення до системи діяльності, що стимулює розвиток громадської активності та зростання рівня життєвої компетентності учнів

   ЗБАГАЧЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО СЕРЕДОВИЩА БАГАТОНАЦІОНАЛЬНОЇ

ШКОЛИ ШЛЯХОМ РОЗШИРЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ ВЧИТЕЛЯ

Сучасна національна школа потребує педагога, здатного до нестандартних дій, до використання новітніх технологій навчання, до принципової переорієнтації на гуманізацію та демократизацію взаємин між учасниками педагогічного процесу, до творчого підходу в розв’язанні педагогічних завдань, що, у свою чергу, вимагає відповідного розвитку комунікативних компетенцій педагога.

                                 Соціокультурний діалог у системі "учень-учитель-батьки" є визначальною основою особистісно-орієнтованого підходу до вчителя. Розуміння,прийняття і визнання особистості кожного педагога стало приіоритетним для відпрацювання алгоритму особистісно орієнтованого підходу до управлінської діяльності в закладі,який здійснювався за такими напрямами:

-формування комунікативної компетентності вчителя шляхом використання новітніх технологій у викладанні навчальних предметів;

-методика виховної роботи на засадах вчинкової діяльності;

-науково-дослідна робота як статегічний напрям інноваційного розвитку особистості;

-філософія освіти - підгрунтя формування  ментальності конкурентноспроможного вчителя;

-ефективна співпраця з громадою та різними соціальними інституціями.

   Цей підхід суттєво гуманізує навчально-виховний процес,наповнює його високими морально-духовними переживаннями,стрерджує взаємини справедливості і поваги, максимально розкриває потенційні можливості педагога, стимуляє його да самоосвіти, саморозвитку.

  З метою апробування моделі розвитку комунікативних компетенцій конкурентноспроможного вчителя як системоутворювального чинника багатонаціональної школи, внесенно корективи та доповнення у розроблену модель коркурентноспроможного вчителя громадсько-активного полікультурного навчального закладу,проведено моніторинг особистісного та професійного зростання педагогів, в основу якого покладено критерії оцінювання конкурентноспроможності вчителя, о розроблені науковим керівником проекту Ю.І.Завалевським, заст.директора Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України,кандидатом педагогічних наук,доцентом.

  Оцінка особистісних якостей,необхідних учителю для ефективної роботи показала,що на перше місце педагоги ставлять емоційну врівноваженість,на друге-позитивне сприйняття учнів і самого себе,на третє-установка на дитину як на особистість ,яка має власну гідність,на останьому місці-оволодіння стилем неформального дружнього спілкування з учнем.

  Серед факторів,що найбільш стимулюють комунікативну та інноваційну діяльтність,вчителі визначили організацію праці в школі -80%;новизну діяльності,умови праці і можливість експериментувати-73%;67%-переконані,що їхню діяльність стимулюють заняття самоосвітою та власна відповідальність;63%-визначають приклад і вплив колег;46% педагогів вважають стимулом можливість виділитися в колективі,заявити про себе у педагогічний спільноті.

  Факторами,що найбільш перешкоджають комунікативний та інноваційниій діяльності,назвали брак часу(81%педагогів);власно інертність(75%);відсутність інформації,можливість знайти її й творчо опрацювати (56%);відзначають погіршення стану здоровя (42%);звертають увагу на недостатню підтримку й допомогу з боку адміністрації школи(33%).За результатами моніторингу ми віпрацювали управлінські рішення по забезпеченню доступу до інформаційного простору через систему ІКТ,взяли участь в областній програмі "Новій Дніпропетровщині-новий стандарт освіти".

                 Розвиток комунікативних компетенцій сьогодні-це трансляція культурних цінностей через безпосереднє спілкування людей,які навчаються жити разом,навчаються набувать знань,навчаються працювати та жити в сучасному суспільстві рідної України.